Портфоліо
- У 2003р. - закінчила Бердянський державний педагогічний університет за спеціальністю "Початкове навчання"
- У 2008р - закінчила Мелітопольський державний педагогічний університет за специальністю " Педагогіка і методика середньої освіти. Географія, історія та економіка. Організатор краєзнавчо-туристичної роботи" і так далі.
На даний час я працюю в Розумівскій загальноосвітній школі вчителем образотворчого мистецтва з 2003 року. Під час проведення уроків я помітила, що деякі учні не хочуть вчитися малювати, інші не правильно розуміють пропорції та кольорову гаму малюнка. Тоді я замислилась і почала проводити уроки так, щоб в учнів викликали інтерес до образотворчого мистецтва.
Ми вивчали на уроках види та жанри образотворчого мистецтва та знайомились з декоративно - прикладним мистецтвом (керамікою, витинанкою, гончарством, різьбою по дереву, лозоплетінням, петрівським розписом). Діти вчились малювати з натури, за уявою, по пам'яті.
До кожного уроку я ретельно готувалася, продумувала порядок та етапи проведення заняття. Перед кожним уроком я вивішувала на дошці картину відомого художника. Опитувала учнів як вони розуміють зміст та сюжет картини, знайомила учнів з художниками та їхнього творчістю. Після цього я зробила висновки, що діти погано розуміють зміст картини та не вміють правильно її описати та побачити в ній прекрасне. І тому я взяла тему, яка лягла в основу мого досвіду роботи під назвою: "Розуміння змісту картини, визначення її теми та ідеї".
Коли я ходила до школи, то на уроках мови ми вчились писати твори за картинами видатних художників. На жаль зараз чомусь такі види роботи виключно з програми. Цей недолік виправляти саме нам, вчителям образотворчого мистецтва.
З чого ж починати? Звичайно з мотивації. Дітям слід усвідомити, якщо вони не зможуть розуміти та читати картину, то і створити щось своє просто не можливо. Тому треба починати з визначення - що таке художній образ, адже він присутній в кожному творі мистецтва.
Художній образ... Він єдиний і неповторний. Є посередником між реальним світом і людиною, що читає, слухає чи розглядає твори мистецтва. Образ - завжди відкриття. Якщо у спілкуванні з мистецтвом не відбулося відкриття, якщо зостався незрозумілий художній образ, залишиться не зрозумілим і весь твір. Тому визначення і ідеї художнього образу займає провідне місце у моїй роботі.
Щоб навчити дітей "читати по складам" картину бажано добре попрацювати над портретами, вчити дітей давати характеристику за зовнішністю героя. Спочатку це можна робити на портретах, де зображені відомі люди. Діти звертають увагу на високе чоло, уважний погляд. Роблять висновок, що це за людина: розумна, добра, весела чи засмучена. Особливу увагу при розгляданні портрету приділяємо одягу і поставі.
В портреті немає нічого зайвого, тут не можна щось пропускати. В роботі слід ускладнювати, аналізувати портрети видатних художників.
Багато різноманітних відчуттів дають художнику спостереження за обличчям людини. На обличчі людини ми можемо побачити страх, радість і гнів. Скільки відтінків посмішок і сміху ми можемо прочитати на різних обличчях і за різних обставин. Так в свої картині І.Ю.Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" передав пензлем різноманітні відтінки сміху, від громового хохоту вусатого запорожця до єхидної усмішки писаря. На картині зображено двадцять фігур і двадцять відтінків сміху. Вдивляємось в обличчя козаків, пропоную дітям розповісти про переживання героїв. Один учень розповідає про запорожця в червоному жупані, а інший дає опис атаману Сірку. Даю завдання пояснити, як за допомогою облич та постатей козаків Рєпін показав силу запорізького війська. Особливу увагу звертаю на композицію картини, на виділення композиційного центру, адже різні погляди виникають у художника не випадково. Кожна точка зору, впливаючи на створення простору, народжує особливий настрій, ставлення до зображення.
Слід зауважити, що роботу по опису кожної картини треба вводити поетапно:
- визначити теми, сюжету, ідеї твору;
- емоційна дія кольору;
- композиція, композиційний центр картини;
- усний аналіз твору.
Щоб досягти успіху не слід уроки проводити по шаблону. Кожний урок повинен мати свій сценарій, з іграми, з науковим змістом, з опорою на класиків. Не кожна дитина проходить в цей світ, щоб стати художником, але кожна вміє мислити, ось це вміння я і намагаюсь розвивати. Адже діти наділені даром до всіх видів художньої творчості, цей дар треба виховувати, розвивати, бо бездарність - відсутність виховання. Для формування професійних здібностей дуже важливий інтелектуальний ріст дитини. Необхідно щоб діти багато читали, ходили в музеї, виставки, спектаклі.
Після навчання за таким досвідом діти почали краще вчитуватися в портрет героя, приділяти увагу описам природи, навчилися творити та розуміти твори мистецтва, описувати та давати назву малюнкам, коментувати свої ідеї, вислухувати думки інших.
Головна умова мого досвіду - бажання працювати, усвідомити важливості предмета, потреба у вивченні нового, вміння зацікавити дітей, викликати у них бажання творчо працювати. І тоді спільна справа буде плідно, принесе задоволення і вчителю, а саме головне - дітям.
Учіться в художників! Дивіться їхніх твори! Не копіюйте їх, а запозичуйте художній прийоми, засоби виразності, особливості композиції.
Комментарии
Отправить комментарий